Застосування норм цивільно-процесуального законодавства
при зверненні до суду.
З метою забезпечення своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб Тростянецький районний суд Вінницької області, керуючись Цивільним процесуальним кодексом України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року ''Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції’’, вважає за можливе надати особам, що звертаються до суду слідуючі роз’яснення:
1. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України, законів України від 23 червня 2005 року “Про міжнародне приватне право”, від 23 лютого 2006 року “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та положень інших законів, нормативно-правових актів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Зокрема, при зміні розміру судового збору застосовується розмір, визначений на час вчинення певної процесуальної дії (збільшення розміру позовних вимог, оскарження судового рішення тощо), незважаючи на те, що при пред’явленні позову він був іншим.
2. Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У разі надходження до суду звернення у випадках що не передбачені законом суддя повертає заяву особі яка звернулась із таким зверненням, а якщо такий характер звернення встановлено у попередньому судовому засіданні або під час судового розгляду – суд залишає заяву без розгляду.
Суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.
3. В порядку цивільного судочинства судом розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
4. Відповідно до ст.107 ЦПК, всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом першої інстанції, якими є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.
5. Окрему увагу слід приділити питанню про підсудність справ. Так, за загальним правилом, позови пред’являються: до фізичної особи – до суду за місцем її проживання (яке слід відрізняти від місця перебування); до юридичної особи – за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК). Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред’являється до суду за місцем розгляду первісного позову. Значна частина позовів може пред’являтися за вибором позивача, згідно ст. 110 ЦПК України.
Перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність визначений у ст. 114 ЦПК та розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред’явлення кількох позовних вимог, пов’язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.
6. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У позовній заяві зазначаються: найменування суду, до якого вона подається, ім’я позивача та відповідача, їх місцепроживання чи місцезнаходження, зазначається ціна позову, інші відомості, передбачені ст. 119 ЦПК України. У позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. До позовної заяви обов’язково мають бути додані оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Позивачем також повинно бути додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, долучених до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
8. Особливу увагу при підготовці позовної заяви слід приділяти вибору належного відповідача. Правильний вибір відповідача може значно скоротити час судового розгляду.
Адже, у разі, встановлення, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред’явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
9. Згідно зі статтею 38 ЦПК особи, які беруть участь у цивільній справі, можуть брати у ній участь особисто або через представника (крім справ про усиновлення). Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Повноваження представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, посвідчені документами, зазначеними в частинах першій–третій статті 42 ЦПК, а повноваження адвоката також і ордером, який видається відповідним адвокатським об’єднанням, або договором, дозволяють йому вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені не у виданому ордері, а в довіреності чи договорі.
Фізична особа може надати повноваження представникові також у судовому засіданні за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання. В такому разі представник, має право на вчинення усіх процесуальних дій у справі, на подання скарги до суду вищої інстанції та участь у її розгляді, якщо усною заявою не обмежувалися права представника.
10. Особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, тому вона не може замінювати в процесі особу, якій надає правову допомогу, та бути її представником і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в частині другій статті 56 ЦПК.
11. Визначаючи розмір судового збору, позивачі мають враховувати, що заяви, в яких порушується питання про одночасне вирішення майнового і немайнового спорів, оплачуються судовим збором за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, і ставками для вимог немайнового характеру.
Граничні розміри компенсації за судовими рішеннями витрат сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду, із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз, витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, відповідно до статей 85–87 ЦПК визначено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року “Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів”.
Визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред’явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.
12. Відповідно до положення статті 82 ЦПК суд може за наявності певних підстав своєю ухвалою лише відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі і не має права зменшити або звільнити від сплати судового збору, оскільки таке право суду надано тільки щодо судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, які визначені частиною третьою статті 79 ЦПК.
_03_03.png)
