Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд

   Щорічно 17 грудня в Україні відзначається професійне свято – День працівника державної виконавчої служби. Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 року № 569/2009.

   З нагоди професійного свята державної виконавчої служби варто звернути увагу на те, що право на судовий захист не тільки включає в себе розгляд справи по суті та прийняття обґрунтованого законного рішення, а й має бути спрямоване на відновлення порушених прав та свобод і забезпечення виконання судового рішення.

    Беззаперечним є той факт, що виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд, адже це - завершальна стадія судового провадження.

    Основним Законом нашої держави передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України (стаття 129 Конституції України).

   Будь-який судовий процес у справі повинен закінчуватися виконанням судового рішення, що набрало законної сили. На стадії виконання судових рішень, відбувається реальний захист прав та свобод, охоронюваних законом інтересів особи, які були підтверджені рішенням суду.

   Саме по собі судове рішення, яким було задоволено позовні вимоги позивача, не може бути 100 % гарантією його виконання відповідачем. У такому випадку держава забезпечує примусове виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

   Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

    Виконавче провадження здійснюється на засадах: верховенства права; обов’язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об’єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

    Сьогодні в Україні ситуація з примусовим виконанням судових рішень, на жаль, не дуже втішна. У резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи №1787 «Виконання рішень Європейського суду з прав людини» відзначається існування основних системних недоліків, які викликають велику кількість повторюваних висновків щодо порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що серйозно підривають верховенство права.

    Отож, подолання негативних факторів невиконання рішень національних судів є викликом не тільки для виконавчої служби, а й для всіх органів державної влади, адже етап виконання судових рішень, має важливе значення, оскільки він є показником справедливого, законного та обґрунтованого вирішення спору, авторитетності правосуддя.

Статтю підготовлено суддею-спікером Олесею Борейко