Узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ (проваджень) щодо злочинів проти життя та здоров'я особи за 2018 рік

У відповідності до плану роботи Тростянецького районного суду Вінницької області на 1 півріччя 2019 року мною консультантом суду Лошаком О.А. проведено узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ (проваджень) щодо злочинів проти життя та здоров'я особи за 2018 рік.

Відповідно до ст. 3 «Загальної декларації прав людини», кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід’ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України.

В ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 27 Конституції кожна людина має невід’ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов’язок держави — захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров’я.

Судова статистика кримінальних проваджень

Злочини проти життя та здоров’я особи становлять одну з найпоширеніших  категорій кримінальних проваджень, що розглядалися судом в 2018 році.

Для вивчення стану практики розгляду кримінальних проваджень про злочини проти життя та здоров’я було використано дані судової статистики автоматизованої системи суду «КП Д-3» за 2018 рік.

Кримінальні справи за правилами КПК 1960 року на розгляді суду не перебували.

Протягом 2018 року в  провадженні суду перебувало 13 справ в порядку КПК України 2012 року  з яких:

10 справ за ст. 125 КК України «Умисне легке тілесне ушкодження»  з яких; 8 справ було направлено до Вінницького апеляційного суду для визначення підсудності у зв’язку з неможливістю утворити склад суду для розгляду в Тростянецькому районному суді Вінницької області та 2 справи за ст. 125 КК України розглянуто з винесенням ухвал  про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовами потерпілих від обвинувачення.

1 справа за ст. 122 ч. 1 КК України «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження» також направлена до Вінницького апеляційного суду для визначення підсудності у зв’язку з неможливістю утворити склад суду для розгляду в Тростянецькому районному суді Вінницької області.

1 справа – за ст. 119 КК України «Вбивство через необережність» направлена для визначення підсудності до Вінницького апеляційного суду для визначення підсудності у зв’язку з неможливістю утворити склад суду для розгляду в Тростянецькому районному суді Вінницької області.

1 справа за ст. 121 ч. 1 КК України «Умисне тяжке тілесне ушкодження» направлена для визначення підсудності до Вінницького апеляційного суду для визначення підсудності у зв’язку з неможливістю утворити склад суду для розгляду в Тростянецькому районному суді Вінницької області.

Як вбачається з вище наведеної статистики 80% кримінальних проваджень, які надійшли до Тростянецького районного суду Вінницької області складають злочини за спричинення особам легких тілесних ушкоджень (ст. 125 КК України).

 На сьогодні розслідування злочинів, пов`язаних з легкими тілесними ушкодженнями, здійснюється слідчими національної поліції України.

Вказана обставина виникає з моменту повідомлення органів внутрішніх справ шляхом подання заяв потерпілими про спричинення їм тілесних ушкоджень, що виникають на грунті побутових конфліктів або конфліктів, які спричинені взаємною неприязню чи вживанням алкоголю.

Закон встановлює декілька можливих варіантів розгляду подібних справ.

По-перше, якщо особи не примирилися і потерпілий бажає покарати кривдника, то при доведенні складу злочину, матеріали розслідуваної справи направляються до суду і винний притягається до кримінальної відповідальності.

По-друге, якщо потерпілий та обвинувачений примирилися, то кримінальний процесуальний кодекс надає їм можливість завершити справу угодою, або і взагалі повністю припинити подальше кримінальне переслідування.

Якщо сторони укладають угоду про примирення, то самі сторони узгоджують вид та міру покарання, яке зобов`язується понести винний. При цьому особа буде вважатися такою, що притягнута до кримінальної відповідальності.  

Інший варіант дій це подання потерпілим заяви про відмову від приватного обвинувачення. У цьому випадку кримінальне переслідування повністю припиняється і винний не буде вважатися таким, що притягався до кримінальної відповідальності, у нього не буде судимості.

Отже, для закриття кримінального провадження по факту легких тілесних ушкоджень необхідно щоб потерпілий подав  до суду заяву про те, що він примирився з потерпілим та в повному обсязі відмовляється від обвинувачення. Лише в такому випадку ніяких наслідків кримінального переслідування для винного не настане.

Стаття 125 КК України складається з двох частин. Перша стосується тілесних ушкоджень, що мають незначні, скороминущі наслідки тривалістю не більше шести днів, як то садно чи синець. Таке діяння карається штрафом до 850 гривень або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами до одного року. У другій частині йдеться про ушкодження, котрі спричинили короткочасний розлад здоров’я тривалістю понад шість днів, але не більше, ніж три тижні. За це, крім громадських і виправних робіт, передбачений арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років. Короткочасний розлад здоров’я та втрата працездатності встановлюються судово-медичною експертизою.

У випадку, якщо вам були нанесені тілесні ушкодження, необхідно, передусім, звернутись до органів поліції з письмовою заявою та отримати направлення на проходження судово-медичної експертизи. Якщо за результатами судово-медичної експертизи встановлено, що вам нанесено легкі тілесні ушкодження, розпочинається досудове розслідування за статтею, якою передбачається відповідальність за вчинений кривдником злочин (в даному випадку – ст. 125 КК України).

Аналіз діяльності органу досудового розслідування свідчить про те, що кримінальні провадження, порушені за злочинами проти здоров’я та життя, були розслідувані повно та об’єктивно: встановлювались час, місце, спосіб, мотиви вчинення протиправних дій.

Крім цього, для настання відповідальності за тілесне ушкодження необхідно, щоб воно було протиправним. Законодавством передбачені випадки правомірного заподіяння тілесних ушкоджень, які не підлягають покаранню.

Так, не є злочином заподіяння шкоди здоров'ю в стані необхідної оборони, якщо не були перевищені її межі. Наприклад, якщо людина, захищаючись під час нападу хуліганів, завдасть тілесних ушкоджень нападникам – вона діє в стані необхідної оборони, що виключає відповідальність за такі дії.

Також, за певних обставин не є злочинним заподіяння тілесного ушкодження при затриманні злочинця без перевищення необхідних для цього заходів або у стані крайньої необхідності при дотриманні умов.

Проведене узагальнення судової практики при розгляді даної категорії справ, свідчить, що суд враховував ступінь тяжкості вчинених злочинів, матеріали що характеризують осіб обвинувачених та обставини справ.

Консультант суду                                                                          О.А. Лошак

Тел: (04343) 2-24-52