flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики розгляду Тростянецьким районним судом Вінницької області цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої злочином за 2018 рік

16 травня 2019, 13:55

 

У відповідності до плану роботи Тростянецького районного суду Вінницької області на 1 півріччя 2019 року мною консультантом суду Лошаком О.А. проведено узагальнення розгляду цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої злочином за 2018 рік.

Відшкодуванню шкоди присвячена гл. 82 ЦК України, а також галузеві акти законодавства – зокрема, Закон України від 1 грудня 1994 р. «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», гл. ІХ Кодексу законів про працю України тощо. Тлумачення окремих норм стосовно відшкодування шкоди міститься і в актах судової влади – зокрема, в постановах Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 29 грудня 1992 р. № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та інших.

Згідно зі статистичними даними за період 2018 року на розгляді Тростянецького районного суду знаходилось 3 цивільних справи про відшкодування шкоди завданої  злочином.

З ухваленням рішення та задоволенням позову розглянуто 1 справу (№147/100/18) по якій стягнуто з гр. О  витрати на лікування потерпілої від злочину гр. Д в сумі 2531грн. 34коп. (дві тисячі п’ятсот тридцять одна гривня 34коп.) на користь Комунальної установи «Тростянецька центральна районна лікарня».

В апеляційному та касаційному порядку рішення Тростянецького районного суду Вінницької області по вище зазначеній справі не оскаржувалось.

Залишок не розглянутих справ на кінець 2018 року склав 2 (дві) справи (147/825/18) та (147/1226/18).

Згідно зі ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальними умовами відповідальності за завдану шкоду є:

- наявність шкоди. За відсутності цього не виникають і самі деліктні зобов’язання. Наявність шкоди і її розміри доводить потерпілий;

- протиправність дій того, хто завдав шкоду. За загальним правилом, шкода, заподіяна правомірними діями, відшкодуванню не підлягає, якщо інше не встановлене законом (до таких винятків відноситься, наприклад, відшкодування шкоди, заподіяної в стані крайньої необхідності);

- причинний зв'язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла. Для виникнення деліктних зобов’язань необхідний безпосередній причинний зв'язок між цими явищами, тобто протиправні дії повинні породжувати шкідливий результат;

- вина того, хто завдав шкоду. При цьому закон виходить із презумпції вини того, хто завдав шкоди. Якщо потерпілий довів наявність шкоди, то той, хто завдав її, повинен довести відсутність своєї вини.

У свою чергу, ст. 1167 ЦК України містить загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду – згідно з ч. 1 зазначеної статті моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода стосовно фізичних осіб може бути визначена як фізичний або душевний біль та страждання, зазнані у зв’язку з протиправним поводженням інших осіб (завданням каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, спричинення смерті близьких людей, знищення або пошкодження майна, приниження честі, гідності тощо).

Згідно ст. 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності  ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу ст. 1179 ЦК України - неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Ст. 1192 ЦК України – розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину.

Велику роль у боротьбі зі злочинністю відіграють ефективні способи цивільно-правового відшкодування шкоди, якої завдано внаслідок злочину.

Насамперед, шкода, якої завдано внаслідок злочину, так званий кримінально-правовий або злочинний делікт, має істотну специфіку в умовах настання цивільно-правової відповідальності.

Протиправне діяння цього деліктного зобов'язання має бути не просто діянням, що порушує норми права чи суперечить їм, а саме злочином, тобто передбаченим КК України суспільно небезпечним винним діянням (дією або бездіяльністю), яке вчинено суб'єктом злочину. Для того, щоб встановити, чи є конкретне протиправне діяння злочином, має бути обвинувальний вирок суду, який вступив у силу.

Специфічність кримінально-правового делікту полягає також і в процесуальному порядку відшкодування шкоди, що завдано злочином. Зокрема, цю шкоду може бути відшкодовано як шляхом подання цивільного позову в кримінальному процесі, так і шляхом подання самостійної цивільно-правової вимоги про відшкодування шкоди після того, як обвинувальний вирок по кримінальній справі вступив у законну силу.

Окрім того, держава, виконуючи свої публічні функції, покладає на себе обов'язок відшкодувати майнову шкоду, завдану майну фізичної особи внаслідок злочину.

Надання матеріальної допомоги державою потерпілим від злочину є життєво необхідним, оскільки держава взяла на себе турботу про підтримання правопорядку та гарантування безпеки всіх членів суспільства. Відповідно до ст. 3 Конституції України, «права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У разі відшкодування майнової шкоди, завданої фізичній особі внаслідок злочину державою, остання згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги до винної особи у вчиненні злочину. Таким чином, суми, виплачені потерпілому повертаються до державного бюджету у вигляді відрахувань від заробітку засудженого, вартості конфіскованого в нього майна тощо. Держава виступає в якості гаранта відновлення майнових прав потерпілого.

В ході вивчення практики розгляду справ, встановлено, що Тростянецьким районним судом Вінницької області при вирішенні спорів про відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину, правильно і з додержанням вимог діючого законодавства розглянуто вказану категорію справ.

Таким чином, узагальнення показало, що при розгляді спорів про відшкодування шкоди проблемних питань не виникає. Судом надається належна оцінка зібраним по справі доказам, рішення ухвалюються, виходячи з доводів і заперечень сторін, з урахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

 

 

 

 

Консультант суду                                                                            О.А. Лошак

 

 

 

 

 

 

 (04343)2-24-52