Узагальнення практики розгляду по справам про адміністративні правопорушення щодо несплати аліментів (ст. 183-1 КупАП) за 2018 рік

У відповідності до плану роботи Тростянецького районного суду Вінницької області на 1 півріччя 2019 року мною консультантом суду Лошаком О.А. проведено узагальнення розгляду справ  про адміністративні правопорушення щодо несплати аліментів (ст. 183-1 КупАП) за 2018 рік.

07.12.2017 року парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» №2234-VIII.

Зазначеним законом запроваджені додаткові механізми і гарантії захисту прав дитини та інших осіб на отримання аліментів. Новелою серед прийнятих положень є внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлена адміністративна відповідальність за несплату аліментів, а також запроваджений новий вид адміністративного стягнення — суспільно корисні роботи.

Так, статтею 183-1 КУпАП передбачено відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Об’єктом правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП, виступають суспільні відносини у сфері забезпечення і дотримання прав дитини та інших передбачених законом суб’єктів на матеріальне утримання з боку осіб, які в силу нормативних приписів зобов’язані таке утримання надавати.

З об’єктивної сторони, адміністративний проступок характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов’язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї. При цьому для утворення складу правопорушення є обов’язковим настання суспільно шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. Визначення періоду і розміру заборгованості здійснюється державним виконавцем, у провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження.

Враховуючи, що положення статті 183-1 КУпАП не пов’язують настання відповідальності з конкретними правовими підставами виникнення обов’язку зі сплати аліментів, такий обов’язок може виникати як на підставі судового рішення, так і з виконавчого напису нотаріуса у випадку невиконання укладеного між особами договору про сплату аліментів.

Слід зазначити, що за своїм характером таке правопорушення є триваючим, і розпочавшись одного разу з протиправної бездіяльності, воно триває у часі до моменту його припинення. Часом вчинення правопорушення слід вважати період, який розпочинається з моменту початку виконання об’єктивної сторони, тобто першої несплати яка входить в період заборгованості, і до погашення (припинення) заборгованості у сумі платежів понад шість місяців.

Вважаю, що було б неправильним пов’язувати час вчинення такого правопорушення виключно з настанням і триванням суспільно шкідливих наслідків у вигляді заборгованості, оскільки в даному випадку об’єктивна сторона правопорушення розпочинається значно раніше і утворюється тільки у випадку виникнення обумовленої заборгованості.

Суб’єктивна  сторона проступку характеризується виною у формі як необережності так і умислу, але при відсутності ознак злісного ухилення від сплати аліментів, передбаченого статтями 164, 165 Кримінального кодексу України. При цьому, виходячи з диспозиції статті, не має значення, з яких причин особа не платить аліменти і чи були вони поважними, а достатньо лише факту несплати, який призвів до виникнення заборгованості у загальній сумі платежів понад шість місяців.

Проте наявність в особи об’єктивних чи непереборних причин, які унеможливлювали сплату аліментів (наприклад, тяжка тривала хвороба, надзвичайна ситуація або воєнні дії тощо), мають бути враховані судом при розгляді справи з метою вирішення питання про розмір стягнення або наявності підстав для звільнення особи від відповідальності через крайню необхідність (ст. 18 КУпАП), чи закриття справи за статтею 22 КУпАП.

Суб’єкт правопорушення є спеціальним, це особа, яка на відповідній правовій підставі зобов’язана сплачувати аліменти на утримання іншої особи.

Відповідно до ст. 255 КУпАП, повноваження складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 183-1 КУпАП надані державному виконавцю.

Правильність складення державним виконавцем протоколу про адміністративне правопорушення має важливе значення і закладає підґрунтя для розгляду справи на засадах законності і справедливості.

З метою дотримання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та з урахуванням характеру проступку, протокол, крім загальних відомостей, має містити: дату пред’явлення виконавчого документа до виконання, реквізити виконавчого провадження із посиланням на резолютивну частину виконавчого документа, розмір і період заборгованості.  

До протоколу мають додаватись: копія виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, розрахунок заборгованості та інші необхідні документи.

Санкція статті 183-1 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин.

Відповідно до ч. 1 ст. 31-1 КУпАП, суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за несплату аліментів слід враховувати, що Закон №2234-VIII в частині запровадження статті 183-1 КУпАП набрав чинності лише 06.02.2018 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Статтею 8 КУпАП передбачено, що закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Враховуючи, що об’єктивна сторона правопорушення полягає у несплаті аліментів протягом певного періоду часу, то періоди несплати, які утворюють склад правопорушення повинні враховуватись виключно з 06.02.2018 року. Інакше кажучи, притягнення до адміністративної відповідальності за несплату аліментів стане можливим тільки у випадку несплати аліментів після спливу не менше шести місяців, починаючи з 06.02.2018 року.

Судова статистика

Протягом 2018 року на розгляд Тростянецького районного суду Вінницької області надійшло 22 адміністративних справи щодо осіб за вчинення адміністративного проступку передбаченого ст. 183-1 КУпАП з них розглянуто 22 адміністративних матеріали з закриттям провадження по справі у зв’язку з відсутністю в діях осіб складу адміністративного правопорушення.

Підставою закриття вище зазначених адміністративних матеріалів стало те, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 8 КУпАП, облік сукупного розміру заборгованості за шість місяців, наявність якої передбачена диспозицією ст. 183-1 КУпаП, починається з моменту введення в дію ст. 183-1 КупАП, з 06.02.2018 року.

Тобто на момент розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 183-1 КУпАП строк несплати аліментів осіб не перевищував понад шість місяців.

Підсумовуючи викладене, вважаю, що наведені зміни будуть сприяти посиленню захисту прав дитини та інших осіб на отримання аліментів та стимулюватимуть платників аліментів до належного виконання свого обов’язку погашення заборгованості і недопущенню її виникнення.

Консультант суду                                                                        О.А. Лошак

Тел: (04343)2-24-52