Звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.
Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, передбачених ч. 1 ст. 44 КК. Звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснює виключно суд.
У Загальній частині КК передбачено, зокрема, такі випадки звільнення особи від кримінальної відповідальності: 1) у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45); 2) у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46); 3) з передачею особи на поруки (ст. 47); 4) у зв’язку зі зміною обстановки (ст. 48); 5) у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49); 6) неповнолітньої особи із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ч. 1 ст. 97); 7) неповнолітньої особи у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 106); 8) на підставі закону України про амністію (ст. 86); 9) на підставі акта помилування (ст. 87).
В усіх перелічених випадках особу можна звільнити від кримінальної відповідальності лише за наявності визначених у КК умов і підстав.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.
Ухвалення рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можливе лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
В ході узагальнення та аналізу статистичних даних і кримінальних справ встановлено, що протягом 2011 року Тростянецьким районним судом розглянуто 173 кримінальні справи, по яких винесено 131 вирок. Тобто із винесенням вироку у 2011 році закінчився розгляд 76 % кримінальних справ.
Протягом 2012 року Тростянецьким районним судом розглянуто 152 кримінальні справи, що на 21 справу менше ніж за 2011 рік. По 124 розглянутих справах винесено обвинувальні вироки. Тобто, із винесенням вироку у 2012 році закінчився розгляд 82 % кримінальних справ. При винесенні вироку, до засуджених осіб судом застосовувались такі види покарань: штраф, позбавлення права займати певні посади або займатись певною діяльністю, громадські роботи, виправні роботи, конфіскація майна, арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк.
У 2011 році судом було закрито 41 кримінальну справу, в тому числі 35 кримінальних справ було закрито у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності по справам, в яких не було встановлено осіб, що вчинили злочини.
По 6 справам осіб, що вчинили злочини, було звільнено від кримінальної відповідальності з наступних підстав: у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45) звільнено 1 особу; у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46) звільнено 3 особи; у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49) було звільнено 2 особи; на підставі закону України про амністію (ст. 86) звільнено 9 осіб.
З інших підстав у 2011 році звільнення осіб від кримінальної відповідальності в Тростянецькому районному суді не застосовувалось.
З наведеного слідує, що в 60 % випадків звільнення осіб від кримінальної відповідальності відбулось, у зв’язку із застосуванням закону України про амністію, в 20 % випадків звільнення від кримінальної відповідальності відбулось, у зв’язку із примиренням винного з потерпілим.
Так, наприклад, по кримінальній справі, яка надійшла до суду із постановою, для вирішення питання про закриття провадження у справі, Ч.М.М. було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв’язку з примиренням винного з потерпілим і закрито кримінальну справу по його звинуваченню по ч. 1 ст. 126 КК України.
По кримінальній справі, яка надійшла до суду із постановою, для вирішення питання про закриття провадження у справі, А.І.В. було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України. Кримінальну справу було закрито.
По кримінальній справі особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і закрито кримінальну справу по його звинуваченню за ч. 1 ст. 185 КК України.
Протягом 2012 року судом було закрито 60 справ, в тому числі 46 кримінальних справ було закрито у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності по справам, в яких не було встановлено осіб, що вчинили злочини.
По 14 справам осіб, що вчинили злочини було звільнено від кримінальної відповідальності з наступних підстав: у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46) звільнено 1 особу; у зв’язку зі зміною обстановки (ст. 48) звільнено 3 особи; у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49) було звільнено 4 особи; з інших підстав звільнено 6 осіб; на підставі закону України про амністію (ст. 86) звільнено 1 особу.
З інших підстав у 2012 році звільнення осіб від кримінальної відповідальності в Тростянецькому районному суді не застосовувалось.
З наведеного слідує, що в 27 % випадків звільнення осіб від кримінальної відповідальності відбулось у зв’язку із закінченням строків давності, в 20 % випадків звільнення осіб від кримінальної відповідальності відбулось, у зв’язку із зміною обстановки.
Так, наприклад по кримінальній справі, яка надійшла до суду із постановою, для вирішення питання про закриття провадження у справі, Л.П.В. було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у зв’язку із примиренням з потерпілим, провадження по справі закрито.
По кримінальній справі Т.К.О. постановою суду було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв’язку із закінченням строків давності , провадження по справі закрито.
Крім того, протягом 2012 року судом було застосовано звільнення від кримінальної відповідальності осіб і з інших підстав.
Так, наприклад, по кримінальній справі було звільнено В.В.Л. від кримінальної відповідальності у зв’язку з декриміналізацією ч. 1 ст. 203 КК України.
По кримінальній справі було звільнено Л.О.А. від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України на підставі ч. 3 ст. 175 КК України, кримінальну справу закрито.
По кримінальній справі було звільнено Х.Ю.О. від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ст. 1 п. «б», ст. 6 ЗУ «Про амністію» від 19.04.2007 р., кримінальну справу закрито.
У всіх випадках постанови суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності приймалось лише за наявності згоди особи на закриття справи з відповідної підстави. Цьому передувало з’ясування судом того, що діяння яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також те, що умови і підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Відповідно до положень статей 45—48 КК кримінальна справа щодо обвинуваченого не може бути закрита, а ця особа звільнена від кримінальної відповідальності, якщо у неї судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку. Вказані дані також перевірялись судом при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
В апеляційному порядку було оскаржено лише одне судове рішення про звільнення особи від кримінальної судом було визнано винним Щ. О.П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу розміром тридцять неоподаткованих мінімумів громадян у сумі 510 грн. 00 коп. Та вирішено звільнити Щ. О.П. на підставі п. “в” ст.1 Закону України “Про амністію у 2011 році”. В подальшому вирок було скасовано апеляційним судом.
Узагальнюючи дане, враховуючи законодавство, чинне на час розгляду справи, у випадках, коли справа надходила до суду з обвинувальним висновком, вона має розглядались у судовому засіданні в загальному порядку, із проведенням судового слідства. Повинні з’ясовуватись всі визначені законом питання, зокрема, обвинуваченому роз’яснювалось підставу звільнення його від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави (ч. 2 ст. 71 КПК); з’ясовуватись, чи відшкодовано завдану злочином шкоду; заслухати думку учасників процесу з цього приводу тощо. Тільки після цього, в разі наявності законних підстав та за відсутності заперечень з боку зазначених осіб, справа має бути закрита судом, а особа — звільненню від кримінальної відповідальності.
В цілому, в суді при розгляді справ та вирішенні питань про звільнення особи від кримінальної відповідальності дотримуються норм матеріального та процесуального права. При наявності передбачених відповідними статтями КК України підстав звільнення від кримінальної відповідальності, коли звільнення особи є обов’язковим (ст. 45, 46 ККУ), суд застосовує їх. При наявності підстав, передбачених ст. 47, 48 ККУ, суд може застосувати звільнення особи від кримінальної відповідальності, враховуючи також тяжкість вчинених злочинів, осіб, які їх вчинили, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.
Звільняючи особу від кримінальної відповідальності, судом відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства вирішуються також питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо.
Звільнення від покарання та його відбування - це передбачені законом про кримінальну відповідальність обставини незастосування судом до особи, що вчинила злочин, покарання чи припинення його подальшого відбування.
За наявності визначених у КК підстав винна у вчиненні злочину особа може бути повністю або частково звільнена від покарання за вчинене. На відміну від звільнення від кримінальної відповідальності звільнення від покарання застосовується тільки до вже засуджених осіб. Звільнення від покарання здійснюється тільки судом.
Звільнення від покарання можливе лише в тих випадках, коли його мета може бути досягнута без реального відбування покарання (загалом або його частини) чи коли її досягнення надалі стає неможливим і безцільним (важка хвороба засудженого) або недоцільним (давність виконання обвинувального вироку). Звільнення від покарання аж ніяк не підриває принципу невідворотності покарання. Безперечно, якщо покарання недоцільне, воно неспроможне досягти мети, що стоїть перед ним.
До видів звільнення від покарання належать: звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75-79 КК), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК), звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК), звільнення від покарання згідно з ч. 4 ст. 74 і ст. 49 КК, звільнення у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК), заміна не відбутої частини покарання більш м'яким (ст. 82 КК), звільнення від покарання за хворобою (ст. 84 КК), на підставі закону України про амністію (ст.ст. 85, 86 КК). Особливим видом звільнення від покарання є звільнення від покарання в разі прийняття нового закону, що виключає чи пом'якшує призначене особі покарання (частини 2, 3 ст. 74). Дія такого закону поширюється з моменту набрання ним чинності також на діяння, вчинені до його видання, зокрема й на осіб, які відбувають або вже відбули покарання, але мають судимість.
Протягом 2011 року судом було звільнено від відбування покарання з випробуванням 48 осіб, що становить біля 36 % всіх осіб, які були засуджені протягом року. Протягом 2012 року судом було звільнено від відбування покарання з випробуванням 53 особи, що на 10 % більше ніж у 2011 році.
Звільняючи особу від відбування покарання з випробуванням, по деяким справам судом покладались на засудженого обов'язки, передбачені ст. 76 КК, з метою організації органами виконання покарань належного контролю за її поведінкою. Перелік таких обов'язків визначався судом. Іспитовий строк встановлювався судом тривалістю від одного до трьох років
На підставі закону про амністію 2011 році було звільнено від покарання 9 осіб. Інших видів звільнення від покарання у 2011 році судом не застосовувалось.
Протягом 2012 року на підставі закону про амністію було звільнено від покарання 1 особу. Так, по справі постановою суду було звільнено С.Г.В. від покарання, призначеного йому по вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 12.01.2011 року, відповідно до п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2011 році».
Також у 2012 році 2 особи було умовно-достроково звільнено від відбування покарання. Так, наприклад, по справі було звільнено умовно-достроково засудженого О.Р.В. від відбування покарання, призначеного по вироку Тростянецького районного суду від 07.04.2011 року у вигляді 2 років виправних робіт з відрахуванням 15 % від суми заробітку в дохід держави.
Інших видів звільнення від покарання у 2012 році судом не застосовувалось.
В цілому, судді при розгляді справ та вирішенні питань про звільнення особи від кримінальної відповідальності дотримуються норм матеріального та процесуального права. При наявності передбачених відповідними статтями КК України підстав звільнення від кримінальної відповідальності, коли звільнення особи є обов’язковим (ст. 45, 46 ККУ), суд застосовує їх. При наявності підстав, передбачених ст. 47, 48 ККУ, суд може застосувати звільнення особи від кримінальної відповідальності, враховуючи також тяжкість вчинених злочинів, осіб, які їх вчинили, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.
Звільняючи особу від кримінальної відповідальності, судом відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства вирішуються також питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.
В.о. голови Тростянецького
районного суду С.І. Капуш
_03_03.png)
