Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Главами 1-4 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України передбачено постановлення адміністративним судами першої інстанції на стадіях відкриття провадження в адміністративній справі, підготовчого провадження, судового розгляду наступних судових рішень, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку: ухвал про залишення позовної заяви без руху та її повернення, відмову у відкритті провадження у справі, забезпечення адміністративного позову, залишення позовної заяви без розгляду, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі.
Відповідно, зазначені ухвали, постановлені при розгляді адміністративних справ у 2014 році, і були об’єктом даного дослідження з метою виявлення проблем та найбільш характерних помилок, що виникають у застосуванні судами першої інстанції процесуального закону.
Впродовж періоду, за який проводиться узагальнення, в провадженні Тростянецького районного суду перебувало 46 адміністративних справ, з них 42 – були розглянуті і в указаних справах відкриті провадження, 2 - було повернуто позивачам у зв’язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, 1- залишено без розгляду за заявою позивача, 1- закрито провадження остільки спір у справі не є адміністративний.
Так у Тростянецькому районному суді Вінницької області у 2014 році перебували такі категорії справ:
1) З питань реалізації громадянами права голосу на виборах і референдумі -1;
2) Зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки та оборони України – 30;
3) Зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:
- містобудування, планування і забудови територій, архітектурної діяльності – 3;
- землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації, регулювання земельних відносин – 3;
4) Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у
сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян – 10
Залишення позовної заяви без руху
Згідно даних судової статистики, Тростянецьким районним судом було винесено 14 ухвал про залишення позовної заяви без руху.
В основному підставами залишення позовної заяви без руху було відсутність документа про сплату судового збору, або недоліки поданого документа та не зазначення позивачем доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
У адміністративному процесі, що базується на засадах змагальності й диспозитивності, особливого значення набуває зміст позовної заяви, на підставі якої суддя відкриває провадження у справі.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви чітко визначені у ст.106 КАС України і важливими з урахуванням наведеного, є, зокрема, посилання на те, до кого пред’явлений позов, що саме вимагає позивач (предмет позову), обставини, на яких ґрунтується вимога (підстава позову), зазначення на докази, що підтверджують обставини, наявність підстав для звільнення від доказування.
Стаття 106 КАС України передбачає, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб також дана стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.
Якщо позивач не дотримав якоїсь із вимог до позовної заяви, зазначених у зазначеній статті, і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі, суд залишає позовну заяву без руху і пропонує позивачеві виправити виявлені недоліки (ч.1 ст.108 КАС України).
Таким чином, суди мають враховувати, що для залишення позовної заяви без руху, недоліки позовної заяви повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження у адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі.
Так, суддя Костюк Г.М. у справі № 147/558/14-а за позовом А. до старшого інспектора ВДАІ Тростянецького РВ УМВС у Вінницькій області капітана міліції К. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, ухвалою суду від 25.04.2014 року залишила матеріали адміністративного позову без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків до 05.05.2014 року. Оскільки, матеріали справи не відповідали загальним вимогам передбачених ст. 106 КАС України. Суд вказав позивачу про необхідність усунення недоліків шляхом оплати судового збору та роз’яснив, що у разі виправлення зазначених недоліків в межах строку, визначеного суддею, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання. Інакше заява буде повернута позивачеві.
У справі № 147/756/14-а суддя Савченко С.М. ухвалив залишити позовну заяву А. до інспектора ВДАІ буз руху, оскільки вона була подана з порушенням вимог ст. 106 КАС України. До позовної заяви не було додано квитанцію про сплату судового збору. Позивачу надано строк для усунення недоліків.
Аналогічним чином, суддя Волошин І.А. по справі № 147/960/14-а виніс ухвалу про залишення позовної заяви К. оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 106 КАС України позивачем не було додано документу про сплату судового збору, або документа що звільняє його від сплати.
У справі № 147/689/14-а суддя Костюк Г.М. ухвалою суду від 20.05.2014 року залишила без руху заяву Ф. до відділу ведення Державного реєстру виборців Тростянецької РДА про внесення у списки виборців за фактичним місцем проживання, оскільки подана заява не відповідала вимогам ст. ст. 105, 106 КАС України. Ф. подала до суду позов не у формі позовної заяви, а у формі заяви. Крім того, не мотивувала та не підтвердила належними доказами підстави включення її до списку виборців не за місцем реєстрації, не підтверджено підстави проживання не за місцем проживання та тривалість проживання. Позивачем були усунені недоліки, про які згадувалося вище. Позовну заяву Ф. було задоволено.
Повернення позовної заяви
Протягом 2014 року Тростянецьким районним судом було винесено 2 ухвали про повернення позовних заяв.
Частиною 2 статті 100 КАС України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду та повернута позивачу як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Так, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього ж кодексу (незазначення та ненадання позивачем доказів на підтвердження своїх обґрунтувань; незазначення та ненадання позивачем доказів про те, коли позивач дізнався про порушення своїх прав ) суд з метою усунення зазначених недоліків суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій вказано недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлений достатній для їх усунення строк.
Так у справах № 147/558/14-а та № 147/960/14-а судді Тростянецького районного суду ухвалами повернули адміністративні позови, оскільки позивачами у встановлений судом строк не було приведено у відповідність свої позовні заяви. Тому такі заяви повинні бути повернутими та вважаються неподаними.
Вище вказані ухвали в апеляційному порядку не оскаржувались.
Закриття провадження у справі
Стаття 157 КАС України містить вичерпний перелік підстав для закриття провадження в адміністративній справі, а тому закриття провадження у справі з інших підстав є неприпустимим.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У частині другій статті 2 КАС України зазначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
В провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебувала справа № 147/695/14-а за позовом С. до Летківської ради Тростянецького району за участю третьої особи З. про визнання недійсним рішення сесії сільради та державних актів на право приватної власності на земельні ділянки. Ухвалою суду від 03.07.2014 року, відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, закрито провадження в даній адміністративні справі, оскільки суд прийшов до висновку, що спір в справі № 147/695/14-а не є адміністративним, оскільки вимоги позивачки не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування. Прийняття зазначеним органом оскаржуваних рішень є етапом реалізації волі власника та не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно правовий.
Ухвала від 03.07.2014 року в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Висновки.
За результатами проведеного узагальнення слід зробити висновок, що судді при розгляді адміністративних спорів, в основному, правильно застосовують норми процесуального закону.
Як свідчить судова практика, найбільше проблем у суддів виникало при постановленні ухвал про залишення позовної заяви без руху у звязку з відсутністю документа про сплату судового збору, або за навними недоліками в поданих документх та поверненні позовних заяв у зв’язку з неусуненням недоліків
За результатами проведеного узагальнення та з метою формування єдиної та правильної судової практики застосування норм Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді адміністративних справ доцільним є проведення семінару з питань застосування норм процесуального права при розгляді адміністративних справ та матеріали узагальнення Вищого адміністративного суду України довести до відома суддів для вивчення та їх практичного застосування.
Суддя Тростянецького
районного суду С.М. Савченко
вик: Цвігун А.В.
_03_03.png)
