Узагальнення судової практики розгляду Тростянецьким районним судом Вінницької області кримінальних проваджень про злочини проти громадської безпеки у першому півріччі 2015 року

 Узагальнення судової практики розгляду Тростянецьким районним судом Вінницької області кримінальних проваджень про злочини проти громадської безпеки

у першому півріччі 2015 року

Однією з найважливіших умов забезпечення прав і свобод людини, недоторканості її життя та здоров’я, власності, інших суспільних інтересів є охорона громадської безпеки в країні. Громадська безпека створює атмосферу спокою серед населення, обстановку впевненості в ефективності захисту від ймовірних злочинів, у наявності для цього відповідних гарантій, відчуття безпеки, на яку можна покластися та яка заспокоює.

У сучасному Кримінальному кодексі України громадська безпека вперше стала самостійним об’єктом кримінально-правової охорони. Кримінальна відповідальність за злочини проти громадської безпеки передбачена розділом ІХ Особливої частини ККУ (статті 255–270¹ КК). Суспільна небезпечність злочинів проти громадської безпеки полягає в тому, що вони порушують безпечні умови життєдіяльності – загальну безпеку, безпеку життя, здоров’я, власності широкого та невизначеного кола осіб та безпеку інших цінностей суспільства, створюють небезпеку настання тяжких наслідків або заподіюють такі наслідки.

Під злочинами проти громадської безпеки у кримінально-правовій літературі розуміють суспільно-небезпечні, передбачені КК винні діяння (дія або бездіяльність), вчинені суб’єктами злочину, що порушують громадську (загальну) безпеку і створюють загальну небезпеку (умови) загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіюють такі наслідки. Родовим об’єктом цих злочинів є громадська безпека – це безпека від джерел підвищеної небезпеки, а саме: злочинних організацій, терористичних груп та інших злочинних об’єднань, зброї, предметів, що становлять підвищену небезпеку для оточення, вогню тощо.

Зважаючи на специфіку безпосередніх об’єктів і джерел підвищеної небезпеки, всі злочини проти громадської безпеки, можна поділити на чотири види (групи):

1) злочини, пов’язані з діяльністю злочинних організацій (ст.ст. 255–257, 258³, 260);

2) злочини, пов’язані з тероризмом (ст.ст. 258–258², 2584, 2585 259 і 266);

3) злочини, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку (ст.ст. 262–265¹, 267–269);

4) злочини, пов’язані з порушенням спеціальних правил (ст.ст. 261, 270, 270¹).

Аналізуючи статистичну звітність Тростянецького районного суду Вінницької області за формою Ф-1 встановлено, що в провадженні суду за перше півріччя 2015 року перебувало 3 кримінальних провадження про вчинення злочинів(кримінальних правопорушень), що відносяться до категорії «Злочини проти громадської безпеки».

Всі 3 кримінальні провадження розглянуті з постановленням вироку. Кількість осіб, які притягувались до кримінальної відповідальності по даній категорії становить 3 чоловіка.

Всі провадження, що надійшли до суду, за які передбачена відповідальність за злочини проти громадської безпеки, кваліфіковані за ст.263 КК України.

Так, по справі №147/143/15-к по обвинуваченню гр.Х. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, вироком від 23.02.2015 року гр.Х. визнано винуватим та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік. Крім того, застосовано зобов`язання, передбачені ст.76 КК України.

По справі №147/268/15-к по обвинуваченню гр.Х. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, вироком від 24.03.2015 року гр.К. визнано винуватим та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік. Крім того, застосовано зобов`язання, передбачені ст.76 КК України.

По одному кримінальному провадженні, а саме по справі №147/464/15-к по обвинуваченню гр.Х. за ст.263 ч.2 КК України вироком від 28.05.2015 року затверджено угоду між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. гр.Х. визнано винуватим та призначено покарання у виді 160 громадських робіт.

Особи, які обвинувачувались по даним кримінальним провадженням є повнолітніми. По всім справам вироки набрали законної сили, апеляційних скарг не надходило.

В ході проведеного узагальнення встановлено, що особливих складнощів у суддів при розгляді кримінальних проваджень даної категорії не виникло, дії обвинувачених осіб в усіх справах були кваліфіковані вірно, вироки винесені відповідно до норм чинного законодавства.

Суддя Тростянецького районного суду                          І.А.Волошин

Вик.пом.судді Денисюк Ю.В.