Узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті в галузі шляхового господарства та зв'язку

 Узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті в галузі шляхового господарства та зв'язку

Згідно плану роботи Тростянецького районного суду на перше півріччя 2014 року проведено узагальнення практики розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті в галузі шляхового господарства та зв'язку за 2013 рік.

Правопорушення на транспорті мають загальні родові ознаки злочинів і проступків і класифікуються, як і в інших галузях суспільної діяльності. Вони поділяються на кримінальні злочини, адміністративні проступки, цивільно-правові делікти, дисциплінарні проступки.

Усі види правопорушень на транспорті мають деякі спільні ознаки. Об’єктом цих правопорушень є суспільні відносини у сфері безпечної роботи транспорту або суспільна безпека. Суспільна безпека в якості об’єкта цих правопорушень означає сукупність відносин, що забезпечують охорону життя і здоров’я людей, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища, безаварійну роботу транспорту в цілому.

Наслідками таких правопорушень часто бувають аварії, катастрофи, нещасні випадки з людьми, що спричинюють шкідливі наслідки для здоров’я і майна людей, навколишнього природного середовища або викликають загрозу для них. Часто в результаті транспортних правопорушень не витримується графік руху транспортних засобів, затримка перевезення вантажів і пасажирів, дезорганізується робота транспортних підприємств.

Суспільна небезпека цих правопорушень має два аспекти: по-перше, виникає небезпека життю та здоров’ю людей; по-друге, спричиняється матеріальна шкода або виникає її загроза, і разом з цим, порушується безпечне функціонування самого транспорту.

Особливістю транспортних правопорушень є те, що шкода особі або майну завдається в основному при порушенні правил використання джерел підвищеної небезпеки, а також шляхом порушення правил безпеки. Це дає підстави виділити транспортні правопорушення у відокремлену самостійну групу.

Як свідчить аналіз, всі транспортні правопорушення мають єдиний родовий об’єкт, багато загального в ознаках об’єктивної і суб’єктивної сторін, усі вони стосуються у певній сфері діяльності як результат взаємодії людини з транспортним засобом.

Верховна Рада України 5 квітня 2001 р. прийняла Закон № 2350-ІІІ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху" (далі — Закон). Згідно із вказаним Законом було змінено порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті, передбачені статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), які раніше розглядала Державна автомобільна інспекція (далі — ДАІ).

Відповідно до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" за № 586-VI (586-17) від 24.09.2008 року, статтю 122-1 було виключено з КУпАП, а також слова та цифри "статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132" замінено словами та цифрами "частинами третьою та шостою статті 121, частинами третьою та четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частиною третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, частиною другою статті 127-1, статтею 130", у результаті чого значно зменшилося навантаження на суддів, які вже не мали розглядати адміністративні справи про вчинення незначних правопорушень на транспорті.

Законом № 3163-VI від 17.03.2011 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування талона до посвідчення водія та вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", було внесено зміни у статтю 221 КУпАП. Зокрема, виключено з обов’язків суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 122 КУпАП, залишено лише частину четверту зазначеної статті.

Законом № 693-УІІ від 19.11.2013 року « Про внесення змін до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння» було збільшено санкції ч.2 та ч.3 ст.130 КупАП, з метою посилення відповідальності за правопорушення передбачені цією статтею.

За 2013 рік Тростянецьким районним судом Вінницької області розглянуто 335 справ про правопорушення, передбачені статтями КУпАП щодо порушень правил дорожнього руху, які підвідомчі суду, з винесенням постанов про накладення адміністративного стягнення на 317 осіб. Судом було повернуто 27 справ з яких для належного оформлення було повернуто 26.

У зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення по 12 справах провадження було закрите.

Кількість осіб, звільнених судом від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення з усним зауваженням (ст. 22 КУпАП), становить 8 осіб .

До адміністративної відповідальності судом за вказаний вище період притягнуто 317 осіб, з яких: штраф накладено на 119 осіб, позбавлені спеціального права - 33 особи, громадські роботи – 151 особа, адміністративний арешт був застосований до 13 осіб.

Як свідчить судова практика, посадові особи ДАІ при оформленні та направленні до суду адміністративних матеріалів про недодержання водіями транспортних засобів правил дорожнього руху та експлуатації транспорту  допускали порушення, які призводили до повернення цих матеріалів на дооформлення або до закриття справ.

Слід зазначити, що керування транспортними засобами особами у стані сп’яніння, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, є небезпечним і досить поширеним правопорушенням, тому судом з урахуванням осіб правопорушників, застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами у відношенні 29 осіб, арешт – 11 осіб,  громадські роботи – 142 особи, штраф - 65 осіб.

Декілька справ про адміністративні правопорушення суд розглядав за відсутності осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, однак при цьому в матеріалах справ завжди були дані про повідомлення останніх про час судового розгляду, про що у постановах суду зазначалося.

Серед проблем, що виникають при застосуванні судом чинного законодавства під час розгляду справ аналізованої категорії, можна назвати неналежним чином оформлені працівниками ДАІ протоколи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 256 КпАП у протоколі про адміністративне правопорушення крім місця, часу вчинення і суті останнього слід зазначати нормативний акт, яким передбачено відповідальність за нього, наводити пояснення правопорушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи. На практиці ж у деяких протоколах не зазначалася частина статті КпАП, якою передбачено відповідальність за вчинене правопорушником діяння. У матеріалах справи нерідко не було доказів, які б підтверджували факт вчинення особою правопорушення, даних про те, чи притягалася вона до адміністративної відповідальності раніше, а також пояснень цієї особи, свідків або підписів останніх.

Так, досить часто працівниками ДАІ не виконуються вимоги Інструкції з їх оформлення та КУпАП, зокрема: реквізити протоколу заповнюються нерозбірливим почерком, у розділі відомостей про особу, яка вчинила правопорушення зазначаються невірні дані про фактичне місце проживання особи або взагалі ПІП зазначене невірно, до матеріалів справи не надаються докази.

Наприклад, справа №147/2124/13-п про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно гр. А була повернута до ВДАІ Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області для належного оформлення, оскільки за адресою, яка зазначена в протоколі гр.А не проживає, а інших відомостей про можливе місце проживання гр.А не має, у зв’язку з чим справу розглянути неможливо.

Через неточні та неправильні записи у протоколах про місце проживання правопорушників суди витрачали додаткові кошти на повторні виклики. Крім того, це призводило до пропуску строків накладення адміністративних стягнень.

Мали місце випадки, коли матеріали про правопорушення, пов’язані з пошкодженням транспортних засобів, надсилалися до суду без належних доказів щодо розміру шкоди, характеру пошкоджень та їх усунення.

У деяких протоколах виявлено виправлення та закреслення, які належним чином завірені не були.

Провівши узагальнення можна зробити висновок, що судді Тростянецького районного суду, реагували на порушення, допущені посадовими особами ДАІ при оформленні адміністративних матеріалів. Наприклад, при виявленні таких порушень повертали матеріали справи для доопрацювання і в постановах роз’яснювали причини, що у подальшому зменшило надходження таких протоколів.

До основних недоліків, які призводили до закриття справ, належать несвоєчасне направлення до суду адміністративних матеріалів органами ДАІ, а також направлення всупереч вимогам ст. 221 КпАП тих матеріалів, які йому не підвідомчі.

Згідно зі ст. 257 КпАП протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, але в законі не зазначено, протягом якого строку. Це було причиною того, що матеріали надходили до суду після закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно зі ст. 38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — через два місяці з дня його виявлення.

Також були випадки, що працівники ДАІ направляли матеріали до суду за кілька днів до закінчення двомісячного строку накладення адміністративного стягнення або навіть після нього, що робило неможливим виклик правопорушників для розгляду справи.

Наприклад, протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП, було складено щодо гр.А. 02 січня 2013 року, а до суду він надійшов лише 24 травня того ж року, що фактично виключало можливість виклику цієї особи та розгляду справи.

Іноді до суду надходили матеріали про притягнення особи до відповідальності за ч. 2 статті КпАП, в яких не було даних про вчинення нею раніше аналогічного правопорушення, хоча ця обставина має важливе значення для вирішення питання про кваліфікацію дій правопорушника (за ч. 1 чи ч. 2 цієї статті) і відповідно про міру його відповідальності.

Наприклад, справа про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП відносно гр. А була повернута до ВДАІ Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області для належного оформлення, оскільки в матеріалах справи відсутня копія протоколу чи постанови з якої вбачалося б, що гр.А раніше (на протязі року) вчиняв правопорушення передбачені ч.ч. 1-3 ст. 121 КУпАП, що маює значення для правильного вирішення справи.

Наступною проблемою є систематична неявка деяких правопорушників до суду, які у такий спосіб намагаються уникнути адміністративної відповідальності за вчинене, що разом із неналежно оформленим протоколом про адміністративне правопорушення фактично унеможливлює виконання судом вимог ст. 280 КУпАП щодо встановлення під час розгляду справ всіх необхідних обставин, зокрема тих, що пом’якшують або обтяжують відповідальність особи, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наприклад справа №147/1983/13-п про вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП була розглянута у відсутність правопорушника гр.А, який будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, причин своєї неявки не повідомив, а тому з метою запобігання вчинення нових порушень та виховання особи, справа була розглянута в його відсутність і на нього було накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт.

Результати проведеного узагальнення свідчать про дотримання Тростянецьким районним судом Вінницької області вимог чинного законодавства під час розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення на транспорті в галузі шляхового господарства та зв'язку, а саме: ніхто з осіб, щодо яких надходили матеріали, не підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження у суді в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та в межах компетенції суду.

Голова Тростянецького районного суду                                       С. М. Савченко

Вик: помічник судді                                                                         Западнюк Л.В.